Переселенці розраховують на розуміння і підтримку… а не милостиню (замітки за результатами 2-ого Всеукраїнського форуму Рад ВПО)

2 вересня, 2024 р.

    ВПО – внутрішньо переміщені особи, переселенці, біженці. Ці нові болючі назви увійшли до нашого життя, із самого початку гібридної війни проти України у 2014 році, але справді велетенського масштабу сягнули після 24 лютого 2022 року, коли розпочалась повномасшабна військова агресія московської федерації проти Незалежної України. Тепер ми з цим живемо, і виживаємо. Часто у складних умовах, з емоціями, іноді безсиллям… Але ми сильні, ми вистроїмо і переможемо!
    
    У Києві 27-28 серпня проходив 2-ий Всеукраїнський форум Рад внутрішньо переміщених осіб. Ради ВПО – це дорадчі органи, що займаються захистом прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб. «Нова Доба» побувала на форумі й зробила свої висновки з побаченого…
    
    Отже переселенців лише офіційно в Україні зареєстровано 4 мільйони 900 тисяч осіб. Сьогодні у нас працюють 873 Ради ВПО, які представляють практично всі регіони країни.
    
    Щодо представництва, то центральні органи влади на форумі представляла Віце прем’єр-міністр, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. Були в залі окрім того, Павло Фролов, народний депутат України, голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії московської федерації проти України, народний депутат, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
    
    
    На фото: з ліва на право: Ірина Верещук, Уляна Бах, Валерія Вершиніна
    Третій сектор представляли: Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні в особі Кароліни Ліндхольм Біллінг, радник з питань стабілізації Посольства США в Україні – Меттью Джонсон, директорка проектів Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в Україні Уляна Бах, а також виконавча директорка Благодійної організації «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерія Вершиніна. Це солідне представництво свідчить, що проблемами вимушених переселенців в Україні – займаються, вони не залишились сам на сам із своїми болючими питаннями, втім, на владу треба активно впливати і вимагати конкретних дій і термінів.
    
    
    ІІ Форум ВПО у Києві. Фото: М. Городецький
    Саме життя підказує питання, які обговорювали на форумі ВПО. Це аналіз результатів діяльності Рад ВПО. Окрім того, проведення дискусій щодо державної підтримки переселенців, житлової проблеми, працевлаштування і соціального захисту переміщених осіб.
    
    Форум ВПО є справді важливим майданчиком для діалогу між представниками переселенців, центральною і місцевою владою, громадським сектором та міжнародними організаціями. Один із спікерів влучно зазначила, що Ради ВПО повинні працювати професійно і формулювати запит для влади. Тому що ці структури є першою лінією контакту з людьми безпосередньо в громадах. Саме активісти ВПО краще всіх знають про проблеми людей і можуть сформулювати запит до місцевої влади, до центральних органів, уряду. Саме так, діючи системно щодня, можна досягати результатів.
    
    Проблеми переселенців
    
    Головні проблеми людей за останній рік кардинально не змінились. Більшість однозначно називали забезпечення людей житлом, питання соціальних виплат і працевлаштування. До цього можна додати особливості соціальної адаптації на новому місці, навчання дітей ба навіть мовне питання.
    
    
    Сергій Зуденков
    Переселенець з Херсону Сергій Зуденков, який зараз проживає в Одеській області, розповів кореспонденту «НД», як непросто було навіть оформити статус переселенця його сину шкільного віку. Місцеві чиновники не знали як підступитися до цього питання. Їм довелося проводити курс лікбезу і роз’яснювати закон. Соціалізація, адаптація дітей у середовищі однолітків – він на власному досвіді спостерігав, як буває непросто дітям переселенцям знайти розуміння у однолітків. А ще мовне питання, бо на новому місці люди активно розмовляють на московському суржику, а Сергій з 2014 року забув цей «язик». Якби нові сусіди пережили те, що було у Сергія Зуденкова, певно, вони б також спілкувались виключно українською. Тому питання соціалізації буває доволі складним. А ще постає проблема праці. Тому що Сергій – викладач у школі, а їх кількість на окупованих територіях зменшується. Поки що є онлайн навчання і цей рік дали допрацювати. Що буде в новому 2024-2025 навчальному році поки не зрозуміло. Міністерство освіти і уряд в цілому поки не дають відповіді на це питання.
    
    Є й інші складні питання. Стосовно нерухомості, наприклад: як довести, що людина не має доступу до свого будинку і не може там проживати? Він не знищений від обстрілів, але він на окупованій території. Для прикладу візьмемо те ж лівобережжя Херсонської області. В кого розбомбили будинок або його затопило, той має право на компенсацію від бюджету, а в кого будинок на окупованій території не постраждав, то ні. Земля так само. Люди полишали землю, паї, ОСГ. На новому місці вони не можуть отримати землю, навіть якщо така можливість теоретично існує.
    
    Українці згуртовані
    
    Важливою панеллю стала “Залучення ВПО: регіональний та глобальний досвід”. Висновок іноземних учасників наразі такий: українці, котрі через війну були змушені змінити місце проживання всередині країни, демонструють вражаючий рівень згуртованості, самоорганізації та бажання долучитися до вирішення своїх проблем, як на рівні держави, так і міжнародному рівні.
    
    
    Меттью Джонсон (Matthew Johnson). На Форумі ВПО
    «Щоправда, у світових медіа поки що мало таких історій»– зауважив радник з питань стабілізації Посольства США в Україні Метью Джонсон.
    
    ВПО – ресурс, а не проблема
    
    Як зауважила у виступі представниця УВКБ ООН (з питань захисту) про важливість українського досвіду, українські ВПО відразу долучилися до допомоги одне одному і це вражаючий світовий досвід. Відео про самоорганізацію українських ВПО вже показували на в одній з країн Африки і це надихнуло місцевих активістів на самоорганізацію внутрішньо переміщених осіб цієї країни, чого не було довгі роки.
    
    «Ми повинні розглядати ВПО не як проблему, а як ресурс з великим потенціалом Тоді можна побачити нові перспективи, ” – наголосила Яна Любимова, голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Луганській обласній військовій адміністрації. Вона додала, що серед викликів, які стоять перед Україною в контексті великого переміщення всередині країни через війну, – це кліматичні зміни, адже приїзд значної кількості людей призводить до зміни екосистем у приймаючих громадах, зміни структури споживання, і потрібно окремо говорити про підсилення екологічної стійкості цих громад».
    
    Катерина Ласкавець, співголова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб Івано-франківської міської територіальної громади, переселенка з Донеччини.
    
    «Це проблема житла 100% багато переміщених осіб і питання житла не вирішено. Потрібно розділяти ВПО на 2 категорії. Одній категорії потрібне житло своє і вони не хочуть ставати в черги, на обліки тощо. Ці люди мають орендоване житло, більш-менш стабільну роботу і готові сплачувати за іпотечне кредитування. Для них – одна програма. Друга категорія не може собі це дозволити, це соціально не захищені люди, вони часто навіть не можуть працювати, потребують іншого підходу і допомоги. Проблема житла лишається надзвичайно гострою, ринок нерухомості не регульований, дуже висока орендна плата тощо. Питання соціальної адаптації не настільки гостре, воно є, втім часто залежить від самих активістів ВПО.
    
    
    Владі ми вносили свої пропозиції на нашій раді ВПО щодо Є-оселі, щоб змінити умови іпотечного кредитування, щоб це було більш доступно для ВПО. При цьому я підтримую питання інвентаризації майна, тому що я знаю ситуацію по всі області. Є приміщення багатоповерхові пустують, руйнуються – реально ні кому не потрібні, вони належать певним відомствам, які не можуть самотужки їх позбавитись, але через нашу бюрократію питання це не вирішується. А в них можна зробити гуртожитки, соціальне тимчасове житло для ВПО і таким чином забезпечити людей квартирами. Це ж так просто!
    
    Відносно виплат ВПО: поки держава не може забезпечити житлом, то не може бути жодної градації щодо переселенців. Тому що зараз виплати йдуть окремим категоріям ВПО . На мій погляд не повинно бути жодних категорій. Я переселенка з 2014 року. Нам платили в тому числі якщо ти працюєш, але не було градації по доходу. Зараз уряд зробив градацію по доходу – це не правильно. Багато сімей таким чином втратили. Якщо мама заробляє, але втратила тих же 5 тисяч гривень, за які можна зняти житло. Тобто мінус 5 тисяч. Її не забезпечили житлом, але забрали, тому що вона працює і заробляє. Це не зовсім справедливо. Зрозуміло, що це бюджетні кошти, але це питання варто переглянути. Власне категорій не повинно бути. Тому є відтік наших людей за кордон, певна зневіра до влади, що ти комусь потрібен. Є навіть такі, що повертаються на окуповані території, з тим, щоб дати можливість дітям, онукам. Ну це не нормально. Тим більше, що працездатне населення – платники податків. Щоб сплачувати соціальним категоріям, треба підтримувати тих, хто працює і сплачує податки».
    
    
    На фото: Павло Фролов (третій ліворуч. фрагмент виступу)
    Павло Фролов, народний депутат України, голова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії московської федерації проти України
    
    В кожній окремій громаді комунікація індивідуальна і треба насамперед, спілкуватись на місцевому рівні.
    
    Ради ВПО працюють і вносять реальні зміни у життя громад. Влада розуміє їх важливість і підтримує. Насправді переселенці – це потужний ресурс в громадах, вони працюють і створюють нові можливості. Ради ВПО – це про єдність, і про стійкість. Спільними зусиллями можна забезпечити захист прав всіх переселенців.
    
    Ради ВПО повинні працювати професійно, формулювати запит для влади. Адже ради ВПО є першою лінією контакту з людьми безпосередньо в громадах. Саме активісти ВПО краще всіх знають про проблеми людей, і можуть сформулювати ці проблеми. Запит до місцевої влади, до центральних органів, уряду, і можна системно досягати результату. Складні проблеми такі, як житло, працевлаштування результату не дадуть, якщо не буде системної роботи щодня. Саме у цьому взаємодія рад ВПО і влади.
    
    Замість епілогу
    
    Переселенці, як і всі інші громадяни, заслуговують на гідне ставлення, розуміння та підтримку з боку суспільства і держави. Вони не прагнуть милостині чи жалю – вони хочуть бути почутими, мати можливість інтегруватися у нові громади, працювати та жити повноцінним життям. Саме на цьому акцентували увагу учасники 2-го Всеукраїнського форуму Рад внутрішньо переміщених осіб. ВПО – це не проблема, а ресурс із великим потенціалом, який може стати рушійною силою для відновлення країни. Однак, для цього важливо, щоб влада продовжувала системну роботу з вирішення житлових, соціальних та економічних проблем переселенців, забезпечуючи їм реальні можливості для самореалізації та захисту їхніх прав.
    
    Тільки через спільні зусилля, активну взаємодію та підтримку можна створити умови, за яких кожен переселенець відчує себе не чужинцем у власній країні, а повноправним її громадянином, який робить свій внесок у спільну перемогу.
    
    Михайло Городецький, фото автора
    
    
    Статистика «Нової Доби»
    
    З 2014 року Україна протистоїть збройній агресії московської федерації. Частина території анексована, частина – тимчасово окупована, тривають бойові дії.
    
    Початок повномасштабного вторгнення й активних бойових дій після 24 лютого 2022 року, запровадження воєнного стану в Україні спричинили масове переміщення – громадяни лишають свої домівки в пошуках безпеки та захисту. Наразі кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб в країні досягає 4,9 млн осіб. З них – 3,6 млн – особи, які переїхали або повторно переїхали після початку повномасштабної війни. З них – 2,5 млн, які не можуть повернутися до своїх домівок, оскільки житло або зруйноване, або знаходиться у зоні активних бойових дій, або на тимчасово окупованій території. Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам запроваджено згідно з Порядком надання допомоги на проживання ВПО, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (зі змінами).
    
    У 2022 році понад 2,3 млн внутрішньо переміщених осіб отримали допомогу на проживання, на це з держбюджету було виділено 52,8 млрд гривень.
    
    У 2023 році понад 2.5 млн внутрішньо переміщених осіб отримали допомогу на проживання, на це з держбюджету виділено 73,3 млрд грн.
    
    Подяка організаторам
    
    Захід тривав до 28 серпня/Його організував Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України і за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) й Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX).